Надіслано realist 31 Серп 2006 15:54
|
| realist
Модератор
 Offline
Повідомлення: 914
Приєднався: 24 Лют 2006
Останнє повідомлення: 8 Лип 2014
Останній раз Online: 8 Лип 2014
|
Історія однієї ПВД-шки, в якій ми весь час кудись їхали електричками.
Як завжди все почалося з наявності часу та натхнення.
Власне в мене було мабуть єдине побажання: на Захід від Києва! З Карпатами не судилося навіть тим, хто з рештою вирішив туди їхати – квитків на потяг не було нікуди. А от на електричку були … до Хмельницького. А всього у 17км звідти Меджибозька фортеця, про яку вже давно точилися розмови. Так і були взяті перші два квитки на мене та Псевдо. А далі до нашого гурту приєдналися Іхтіяндри (Хіппушки) та М’ясорубочка.
Отже, 23:20, приміській вокзал, електричка підвищеного комфорту, початок подорожі. Відразу зауваження: як не дивно, але 2й клас краще1го! Вночі зручніше спати на кріслах, які можна відкинути назад!!! І ще одне яскраве враження з’явилося коли мене серед ночі відривали від мирного і солодкого сну та запропонували залишити потяг  . (В Фастові вирішили зробити заміну вагонів).
Нарешті 5та ранку. Ніч у спробах хоч якось зручно влягтися одне на одному і трохи поспати закінчилася. Тут ще можна згадати Мясорубочку, яка їхала у іншому вагоні і всю ніч протринділа, на всяк випадок організувавши вписку у Барі (місто є таке  ).
Зранку нас зустріло дещо похмуре місто Хмельницький і вже через 2 години ми їхали маршруткою до Меджибожа. Від розвилки до однойменного міста ми швидко дійшли до фортеці. Багато чого з екскурсії Псевдо реалізував у вигляді комментів до фоток, тому на цьому зосереджуватись не буду. Крім цікавої інформації історичного характеру було ще отримано велике задоволення від відсутності жодних обмежень у дослідженні території. Іншими словами можна біло лазити де завгодно. Чим ми активно й займалися (може тільки за виключенням Мясорубочки). Давали клятву нікуди без систем та основ більше не їздити. Після повного обстеження всіх закутів фортеці та обіду, залишаючи місто, ми оглянули руїни стародавнього костелу та могилу Баал Шем Това, засновника хасидизму.
Далі Хмельницькій та роздуми про те, де переночувати. Залізничний вокзал та рішення їхати далі електричкою до Гусятина. Там протікає річка Збруч і взагалі це межа національного природного заповідника Медобори. До кінцевої точки на цей день ми їхали на електричці, але не у звичайному розумінні вагонів з дерев’яними лавками. У нас був загальний плацкартний вагон з кип’яточком та майже без інших супутників . У таких розкішних умовах пройшов наш другий за день обід. (А Хіппушка таки суворий завхав )
Уже після десятої вечора ми були на станції. А далі – ночівля за містом у полі з ромашками, у яких палаток вже не видно з відстані в 10 метрів.
Наступного дня нова дорога залізницею – до Бучача. Доречи, ще одна трактовка вагону електрички - м’які крісла, що стоять парами. Ще по дорозі відчувалося, що ми вже на Тернопільщині – рельєф, тунелі, села, повітря… Руїни замку з видом на місто не можуть залишити байдужим нікого. Там ми чесно проматрасили декілька годин послухавши молитви Мясорубочки не чіпати стіни . Ще раз згадували про спорядження.
А далі – дорога до Тернополя. У місті - намагання за годину поєднати лебедя, рака та щуку. Точніше моє трохи хворобливе бажання показати тернопільські озера (як на мене, дуже красиве місце) з Мясорубочкиним переглядом міста та мрією Іхтіяндра поїсти піци. У результаті у електричці до Хмельницького, звідки у нас квитки додому, ми радісно під прискіпливим поглядом оточуючих, поїдали челентанівську піцу з пивом(дехто).
Останню частину мандрівки – дорогу до Києва - провели 3м класом (часто згадували плацкарт ) тієї ж швидкісної електрички, на якій наша подорож і починалася.
У 5 ранку вже були в Києві.
|
![[Valid XHTML 1.0]](azbb_center/common/valid-xhtml10.png)
![[Valid CSS]](azbb_center/common/valid-css.png)
![[Valid RSS]](azbb_center/common/valid-rss.png)
![[Unicode Encoded]](azbb_center/common/utf8.png)
Цитовано з: realist
Переглядають цю сторінку: 1 [1 Гість] 
In: 0.015 sec